Василина-Тимофєєва Вікторія Валентинівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Слов’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 Слов’янської міської ради Донецької області
З ДОСВІДУ РОБОТИ ШКОЛИ ЩОДО
ВИХОВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ
При вихованні патріотизму
в учнів ми виділяємо декілька складових цього напрямку:
1)історико – патріотичного
виховання;
2) військово - патріотичного
виховання;
3) національно-патріотичного
виховання на основі вивчення традицій українського народу;
4) громадянської освіти та
громадянського виховання;
5) туристсько-краєзнавче
виховання;
6) соціального проектування та учнівського
самоврядування;
Історико-патріотичне виховання:
Протягом багатьох років
педагогічний та учнівський колективи школи співпрацюють з радою ветеранів. Представники кожного
класу середньої та старшої ланки школи входять до складу клубу «Турбота» та
мають ветеранів, про яких піклуються, вітають на свята та
надають допомогу. Серед них ветерани Великої вітчизняної війни, ветерани праці
та колишні вчителі нашої школи. (1) Шкільні свята також не обходяться без
їхньої присутності.(2) До визначних подій в житті країни в школі проходять уроки-презентації
мужності, години пам'яті години спілкування, диспути. (3) Під час навчальної
практики ми пропонуємо учням одну із форм показу-демонстрації - перегляд
історичних фільмів із подальшим обговоренням побаченого, спілкуванням щодо
емоцій та переживань.Вивчати
історію, а зокрема історію козацтва тільки за підручником не можливо. Козацькі традиції стають ближче під час екскурсій до м. Запоріжжя із
відвідуванням історико – культурного комплексу на острові Хортиця. (4)
Військово – патріотичне виховання
Традиційно протягом майже
20 років проводиться воєнно-спортивна гра «Маю честь» під керівництвом вчителя
курсу «Захист Вітчизни» І.М. Абрамова. (5)14 років поспіль для учнів початкової
ланки проводиться Парад юно армійських загонів, що дозволяє наочно ознайомити
дітей із родами військ армії. (6) Середня ланка бере участь у змаганнях «Ми - козачата», де виховується
дійсно козацький дух. З метою розширення кругозору, виховання майбутніх
захисників проводимо зустрічі з учасниками бойових дій в інших державах. Так
Валентин Васильович Бобух – учасник визвольних операцій в багатьох країнах
світу – частий гість нашої школи (7). Цього року до школи неодноразово завітали
волонтери батальйону «Січ» (8).
Національно- патріотичне виховання
Для реалізації цієї складової в
школі проводяться Тижні української мови та писемності, свята тощо. Традиційним
є проведення конкурсу «Пісня – душа народу» (9). Вивчення та збереження
традицій українського народу відбувається під час ознайомлення зі
святами народного календаря: Масляна, Різдво, Миколая, Писанки. Для учнів
початкової школи ми щороку проводимо урок- презентацію «Моя країна - Україна».
Ця ідея також належить учням нашої школи, випускникам 2013 року, які
започаткували випуск серії проектних робіт «Що для тебе значить Україна. Для
старшокласників проводимо КВК «Це моя Україна», який складається із частини
привітання та теоретичної. Відвідування музею українського фольклору «Диво-птахи» дозволяє
ознайомитися із культурним надбанням та фольклором різних куточків нашої
країни. А відвідування майстер-класу із виготовлення мотанки
дозволяє поринути у світ минулого та відчути дух предків. Щорічно
проводяться конкурси читців української поезії, літературні вітальні, де діти
презентують власні твори. Роботи учениць нашої школи були розміщені в міських
збірках. Завдяки роботі драматичного гуртка учні залучаються до постанов творів
українських класиків.
Туристсько – краєзнавче виховання
Краєзнавча робота наших учнів на
чолі із вчителем географії Сєдих А.М. завжди закінчується оформленням проектної
роботи та її презентацією. В своєму арсеналі ми маємо такі роботи як
«Терновий край», «Річка Чорний Жеребець», «Вільшанський ліс».
Громадянська освіта учнів
В школі працює Дитячо-юнацька
організація ТАКТ. До складу міністерства культури входить клуб
«Екскурсовод», який розпочав свою діяльність у 1975 році. Протягом
кожного навчального року під керівництвом Колесникової Н.І. проводяться
екскурсії до шкільного музею бойової слави. Музей має три основні розділи: «ЇЇ
ім’я носить наша школа» - про Лідію Марченко, «Твої визволителі, Словянську!»-
про воїнів 61 гвардійської стрілкової дивізії, «Нащадкам про
мужність батьків та дідів» (10) Багато поколінь екскурсоводів мають переписку із ветераном 61 гвардійської
стрілкової дивізії Львом Самсоновичем Анцеліовичем, учасником визволення нашого
міста у 1943 році, який проживає в Мінську. Тривалий час школа співпрацює із
головним редактором Всеукраїнської Книги Пам’яті Арутюняном Е.Х.
Згодом у клубу «Пошук», що входить до складу ДЮО школи виникла ідея
створити свою шкільну Книгу Пам’яті «Ветерани моєї родини», сторінки якої
поповнюються кожного року завдяки пошуковцям.
З ДОСВІДУ РОБОТИ МУЗЕЮ «ПАМ’ЯТЬ»
СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ №11
Харитонова Ольга Михайлівна
вчитель географії,
відповідальна за
роботу
музею
«Пам’ять»
Витоки
створення шкільного музею починалися в 60-ті роки минулого століття, Збирали
матеріали, створювали стенди, класні куточки, тематичні папки, проводили
конкурси, виставки матеріалів… На їх основі проводили тематичні збори, лінійки,
зустрічі з ветеранами та їхніми родичами , друзями. Цією роботою керували
небайдужі педагоги: директор школи Яценко М. К., завуч Благодєтєлєв С. О.,
старша піонерська вожата Абраменко В. Т.
Матеріали,
зібрані колективом 5-Ж класу (кл. кер. Жорняк Н. Ф.) про учня школи, юного
героя Анатолія Комара, що повторив подвиг Олександра Матросова, дали можливість
створити у піонерській кімнаті куточок .
У 1966 р.
Слов’янський міський відділ
освіти видав наказ про присвоєння школі
№11 імені Анатолія
Комара.
На
школі з’являється меморіальна дошка «Здесь учился Анатолий Комар, повторивший
подвиг А. Матросова в 1943 г.»;на класній кімнаті № 35,
в якій навчався Толя Комар, - табличка «В этом классе учился в 1936-1941 годах
пионер-герой Анатолий Комар».
У
школі створюється Куточок БОЙОВОЇ СЛАВИ, де крім матеріалів про А. Комара,
представлені матеріали про земляків рідного краю, проводяться екскурсії.
У
травні 1969 р. біля школи (напроти класу Толі) установлено пам’ятник
А. Комару.
У
90-і роки експозиції були розширені, оновлені.
Матеріалів
ставало більше. Під час святкових виставок використовували і актову залу.
Керівництво школи ( директор Аверіна Л. Л.) виділило повністю класну кімнату
№35 для експозицій, екскурсій та роботи гуртка «Пошук» (з 1998
року-керівник Харитонова О. М.).
У травні 2001року під час проведення міського семінару на базі
ЦДЮТ всі учасники і представники Донецького обласного Центру Туризму та
краєзнавства учнівської молоді ознайомилися з експозиціями, матеріалами школи,
і зробили висновок – присвоїти офіційний статус – Музей бойової і трудової
слави „Пам’ять” ЗОШ№11 ім.А. Комара м. Слов’янська. Свідоцтво
№58 від 6.06. 2001р.
Кімната,
де навчався Анатолій Комар, стала музеєм. На фасаді школи у 2003 та
2005 роках були відкриті меморіальні дошки випускникам школи Г. Пучкову
та В. Сидоренко. Збір матеріалів про земляків, експонатів ще більше
пожвавився.
Музей
«переїздить» у кімнату № 25. Набуває іншого вигляду. Але йдуть пошуки нового
дизайну, оформлення багатого об’єму матеріалів. Проведено капітальний ремонт
приміщення, новий підхід до оформлення. У лютому 2010 р. відбулося
відкриття оновленого музею «Пам’ять» у складі експозиційної зали та кімнати – фондосховища.
Музей розповідає і про рідний Слов’янськ, історію школи, долі її випускників.
Наприклад:
1) Микола Хвостиков – заклав перший камінь у будівництво школи
(1935 р.), потім воював, працював у міністерстві харчової промисловості СРСР;
2) про долі вчителя історії Хлякіна А. О. та його учня Миколу
Чумака, які разом воювали на Сумщині в партизанському загоні під
керівництвом Сидора Ковпака;
3) про земляка, двічі Героя Радянського Союзу Миколу Сімейка
Зараз
на базі музею працюють гуртки «Юні музеєзнавці» та «Юні екскурсоводи» (до
вересня 2014 року «Пошук» та «Патріот»), керівники Харитонова О. М. та Пустовіт
Ю. А.
Учні
школи, члени гуртків залучаються до науково-дослідницької діяльності з історії
рідного краю. Як результат загальної роботи - поява нових експонатів,
документів, публікацій в міській, обласній та республіканській пресі і
різних виданнях. Наприклад: 2004 р. - „ТВ плюс” – „Школьный „Поиск” – в
поиске”: 2005 р. „Совет” – „Школьники - ветеранам”, „Вісті” – „Историю творим мы”;
2005 р. „Киевский вестник” - „Подвиг земляків навічно у пам’яті”, 2006 р.
„Акцент ” – „Нужна ли нам память”, „Вісті”- „ Дорогами партизанської слави”, „Донеччина” - „ Дорогами партизанської слави”,
2007р. „Вести” – „Спасибо вам, дети!”, 2008 р. „Совет” - „Память, которая
учит и лечит”, „Вести” – „Наследники Победы достойно несут эстафету”,„Теперь по
его боевому пути на карте Памяти можно пройти”, „Память,
память – великое слово...”, „Рабочая газета”- „Молодежь должна знать”, 2009 р.
„Донеччина” – „Подвиг школяра”, „Киевский вестник”- „А Толя падає в безсмертя”,
„Вести” – „И пусть расскажут деды детям о победах”, „ТВ плюс”- „Это будет
лучший музей”, 2010 р. „Вести” – „Чтобы
помнили…”, «...А записки с голубками все
летят ко мне из детства…», «Наш Славяск» - «Поклонимся великим тем
годам…», «Наследники Победы», „Чем дорожиш, одиннадцатая?”, „Донеччина” –
„Поспілкувалися з партизанами”, „Оновлено шкільний музей”, „Жизнь”
– „История в движении...”, „ТВплюс” – „Без прошлого нет настоящего”, „Газета
объявлений” – „Благотворительный фонд – школьному музею”; 2013 р.
„Злагода” – „Школьник совершил подвиг”, 2013 р. „Киевский вестник” – „У
днепровских круч”, „Донеччина” - „Пам’яті загиблих визволителів”, „Життєстверджуюча
традиція”, – „ Маленький герой Великої Вітчизняної”, „ТВ плюс” – „Славянская
ООШ №11 чтит память свого ученика”, „Славянская правда” –„И юность, вошедшая в
вечность...”, „Прошлое напоминает о себе”, „Славные традиции
одиннадцатой школы”,„О том, как в одиннадцатой школе свою историю
любят и ценят”, „Дружить школами – это здорово”, 2014 р. „Славянская правда” –
„Люди памятью сильны”, „Встреча в школьном музее”, „Встреча с детством и
юностью” , «Вісті» - «Об учителе в день ее юбилея слово замолвить хотим».
У
виданнях «Книг Пам’яті України» , «Славянск. Память на века», «Маленькие герои
Великой войны..» надруковані статті про нас і наших юних дописувачів та
керівника музею.
Майже
15 років тому почали активну співпрацю з обласною редколегією «Книги Пам’яті
України». Учні відгукнулися на заклик відповідального секретаря обласної
редколегії Эдуарда Хачатуровича Арутюняна увічнити родичів – учасникв
Великої Вітчизняної війни.
Так
з окремих листочків і стала збиратися
Шкільна книга пам’яті, яка сьогодні нараховує вже 5 томів. У ній кожна сторінка
– авторська! Спогади,
фото, копії документів про рідних. Оформлення – дитяче, творче. Деякі з цих
матеріалів уперше увійшли до Книги Пам’яті України, том 7. У ньому ж
і матеріали про вчителів нашої
школи. Для наочності, де воював дідусь,
який бойовий шлях пройшов, – ми створили Карту пам’яті. Кожна зірочка – це доля
Воїна, Солдата, Захисника Вітчизни.
До 70-річчя подвигу А. Комара була оновлена меморіальна дошка.
Різноманітні
екскурсії проводять і юні екскурсовод, і керівники.
На
матеріалах музею складаються сценарії та
проводяться різні шкільні свята, заходи, зустрічі. Наприклад: «На партизанській
галявині», «Згадаймо поіменно», «Чи потрібно пам’ятати...»
Музей
«Пам'ять» займає важливе місце в шкільній системі навчально-виховної роботи,
сприяє формуванню світогляду та патріотичного виховання молоді.
Постійно
ведеться робота по підготовці юних екскурсоводів з різних тем; їм надається можливість
проводити екскурсії не тільки для учнів школи, а й представників різних
шкіл, установ, випускників, мешканців мікрорайону, батьків (гостей міста).
Тут
же проводяться зустрічі з ветеранами, уроки мужності.
Список використаних джерел і
літератури
1 Харитонова О. М. «Об учителе в
день ее юбилея слово замолвить хотим»
.«Вісті» - 2 40 (15200). – 20
листопада 2014р. - С.З.
2 Славянск. Память на века.
–Донецк: ТОВ «ВПП «Промінь»», 2007. – 560с.
3 Газети 2004 – 2014 р.р.
4 Матеріали музею «Пам’ять»Слов’янської ЗОШ І-ІІІ ступенів №11
Кузнецова Т.О.
заступник директора з виховної роботи
Слов’янської ЗОШ І-ІІІ ступенів №8
Система
роботи з національно-патріотичного виховання учнівської молоді, запроваджена
в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8
Слов’янської
міської ради Донецької області
З одного боку, ми маємо відкрити
для себе зміст освіти та виховання,
який відповідав би меті національно-
духовного відродження, а з іншого –
подбати, аби молода людина
розвивала в собі риси самодостатності
та самовідповідальності, щоб
вона приймала свободу і вміла
з вигодою для себе й інших нею
користуватись.
О. Вишневський
За будь-яких історичних умов, людина
відчуває потребу у вищих, незмінних ціннісних орієнтирах, які зміцнювали б її
духовні сили, збагачували сенсом, визначали діяльне спрямування її життя. Якщо
раніше в людській культурі домінували релігійно-конфесійні, пізнавальні,
естетичні цінності, зараз настає час, коли визначальними на рівні людини та
людства мають стати цінності етичні, оскільки від цього залежить виживання
земної цивілізації, а на рівні етносу ще й національно-патріотичні. Виховання у
молодого покоління почуття патріотизму, відданості справі, активної
громадянської позиції нині визначено проблеми загальнодержавного масштабу.
Модульно-проектний підхід до організації виховання в школі передбачає
системність і єдність підходів до реалізації різних напрямів, у тому числі й
національно-патріотичного виховання. Мета діяльності полягає в тому, щоб
засобами предметного навчання й позаурочної роботи з максимальним використанням
виховного потенціалу навчального матеріалу, змісту виховних заходів і
особистісного впливу вчителів на учнів
забезпечити підготовку школярів до складних умов соціуму, сформувати
навички самостійного повноцінного життя.
Метою статті є визначення дієвих методів формування
національно-патріотичних цінностей
учнівського молоддю, систематизація практичних дій щодо їх реалізації.
В основних орієнтирах виховання, Концепції національно-патріотичного
виховання, Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»,
Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року
стратегічними визначено завдання в особистості любові до Батьківщини,
усвідомлення нею свого громадянського обов’язку на засадах громадянських і загальнолюдських духовних цінностей,
утвердження якостей громадянина-патріота України як світоглядного чинника.
Ціннісна проблематика
посідала і посідає чільне місце в
психологічній, філософській і педагогічній думці. Структура ціннісних
орієнтацій особистості розробляли І. Бех, М. Євтух, І Зязюн, Л.Романюк тощо, а
методи засвоєння цінностей учнівською молоддю продемонстровано в дослідженнях
О. Вишневського, Т.Дем’янюк, Н. Мойсенюк, Л. Ороновської, С.Пальчевського та
інших. В основу діяльності нашої школи покладено методи національно-патріотичного
виховання, запропановані О.Вишневським:
-
системне виховання цінностей, що передбачає первинне
засвоєння інформації (через пояснення, розповіді, лекції до запам’ятовування,
пригадування, відтворення); пояснення та керована дискусія ( ускладнюється
рівень осмислення, а сутність цінностей перенесено на конкретні життєві
ситуації);
-
рольові ігри (введення учня в певну соціальну роль із
пропозицією розв’язати конкретну моральну проблему);
Така робота передбачає послідовність, наступність, широке
охоплення учнів різних вікових категорій. Реалізується за допомогою форм:
класні години, конференції, інформаційно-просвітницькі заходи, тематичні збори.
Заходом, який об’єднав різні методи, був клуб активного
спілкування до Дня Збройних Сил України. Діти ознайомилися з
історією,підготували і показали презентації, брали участь у вікторині,
обговорювали полемічні питання.
Системне
формування цінностей відбувається на традиційних Шевченківських тижнях, у
рамках яких проходять мовно-літературні конкурси, видають стіннівки, плакати,
проходять активні заходи, як-то: «Круглі столи»; «Брейн-ринги»; готуються
літературно-музичні композиції.
-
Принагідне (контекстне) формування цінностей, що домінує
в внутришкільному вихованні. Сутність його полягає в тому, що цінності подають
дітям не в «чистому вигляді», а в контексті змісту навчальних предметів, у
«живих» людських стосунках.
У школі організується групове спілкування, проводиться робота щодо
залучення батьків і громадськості до
участі у творчих проектах, масових заходах, а також проведення уроків (добору
матеріалу) суспільно-гуманітарного циклу. Зокрема, творча група вчителів і
учнів презентувала свято-зустріч « З Україною в серці», де лунали об’єднані
патріотичною тематикою вірші і пісні, в тому числі й авторські, що написані
учнями школи.
До 200-річчя від дня народження М. Вербицького й 150-річчя першого
публічного виконання Державного гімну було проведено лінійку, на якій учні
продемонстрували виконання національної пісні, ознайомившись присутніх із
історією створення та показавши особливості символіки України.
-
Метод переорієнтації зусиль учня, що передбачає переведення дитини з
одного виду діяльності на інший з виховною метою, зокрема, з метою засвоєння
нею одвічних ціннісних орієнтацій людства.
Учителі здійснюють ідейну та
морально-психологічну підготовку учнів, формують таки риси характеру, як
моральна стійкість, мужність, відвага, готовність до самопожертви заради
шляхетної справи.
Прийомами реалізації методу є тематичні дні, колективні
обговорення, акції, соціально-проектна діяльність. Позитивною виявилася
практика проведення тематичних заходів до Дня Соборності України. Учні згідно з
віковими групами були залучені до виставки малюнків (1-4 класи), створення
колажу «Дерево Єдності» з добром побажань народу України (5-9 клас), підготовки
круглого столу «Ми нація єдина, твої ми діти, Україно!»
-
Метод привчання,
характерною особливістю якого є те, що він відразу ж орієнтує на глибше
засвоєння цінностей – на рівень звичок, які характеризують стійкість і певна
надійність.
У навчально-виховному процесі активно використовуємо
можливості шкільного музею. Проводимо екскурсії, організовуємо роботу
лекторських груп. Продовжуємо пошукову
роботу щодо поповнення музею новими експонатами, матеріалами, документами.
-
Метод переконування та сугестії, за допомогою якого учням
передаються певні морально-етичні ідеї, правила та поняття. Прийом сугестії
(навіювання), поєднуючись із переконанням, перетворюється на один із
найефективніших методів виховання, який особливо дієвий у молодших вікових
групах учнів, де нестача життєвого досвіду змушує дитину сприймати на віру
інформацію морального характеру, яку передають їй батьки або вчителі.
Традиційними в школі є вечори пам’яті, що проводяться до
ювілеїв видатних випускників школи, зокрема Героїв Радянського Союзу.
Організуються зустрічі та спілкування з рідними й близькими видатних людей,
слухання спогадів, перегляд фотоархівів, колективні читання, перегляд
кінофільмів.
Система національно-патріотичного виховання поглиблюється
на уроках. Ефективний розвиток школярів
відбувається в процесі вивчення предметів гуманітарного та природничого циклів,
а також на уроках правознавства. Важливе місце посідають теми історичного
минулого, державної мови, прав і обов’язки громадян, державної та національної
символіки, моралі. Отже, освітні предмети також сприяють опануванню системи
знань про людину і суспільство, усвідомленню місця своєї спільноти серед інших
спільнот світу.
Буття школярів сьогодні – один з найважливіших аспектів особисто зорієнтованого цілісного
підходу до національно-патріотичного виховання і його зв’язку з життям. В
основу національно-патріотичного виховання покладено формування в підростаючого
покоління культу рідного дому, міста, предків; виховання усвідомлення
незалежності особистості до свого народу, нації, патріотизму; формування
історичної пам’яті, громадянської позиції; формування соціальної активності,
поваги до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість.
Отже. система виховної роботи нашої школи передбачає
орієнтацію на таку кінцеву мету: забезпечити суспільство високоінтелектуальною,
духовно багатою, толерантною молоддю, цілісною особистістю, соціально активною
та національно свідомою людиною з духовними якостями, родинними та
патріотичними почуттями, яка є носієм кращих надбань національної культури та
здатна до постійного самовдосконалення. Шляхи досягнення мети вбачаємо в
запровадженні сучасних моделей і методів виховання.
Список використаних джерел
1. Бех, І. Порграма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. (
Електронний ресурс) / І.Бех. – Режим доступу: oipopp.ed-sp.net/metod/488/488_1.doc. – Назва з екрану.
2. Нагорна, Л. Соціокультурна
ідентичність: пастики ціннісних розмежувань ( Електронний ресурс) / Л.Нагорна.
– Режим доступу: http:/www.ipiend.gov.ua/img/monograph/file/nagorna_site_133.pdf.
– Назва з екрану.
3. Основи філософських знань (
Електронний ресурс) – Режим доступу: http://subject.com.ua/philosophy/osnovi/155/html.
– Назва з екрану.
4. Педагогіка (
Електронний ресурс) / С.С.Пальчевський. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/1079091135520/pedagogika/metodi_vihovannya_sprymovani_zasvoyennya_vihovantsem_vichnih_tsinnostey.– Назва з екрану.
5. Концепція національно-патріотичного виховання молоді (Електронний ресурс).
– Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/other/5397/. – Назва з екрану.
6. Основні орієнтири виховання 1-11 класів (Текст): метод. реком. до
впровадження в загальноосвітніх навчальних закладах. – Х.: Харківська академія
неперервної освіти, 2012.- 128с.
7. Гречаник, О.Є. Управління виховною роботою в школі (Текст)/ О.Є. Гречаник.
– Х.:Основа, 2013. – 240с. – (Серія «Абетка керівника»).
Немає коментарів:
Дописати коментар